Вітаю Вас, Гость

Куди податися на риболовлю? Як куди? На Горинь, Случ. Або деінде, де є риба.

На території Костянтинівської сільської ради розташоване водосховище в басейні р. Случ. Побудоване було в 1985 році для забезпечення осушувально – зволожувального режиму осушувальної системи „Клітне”. Водосховище відноситься до природно – заповідної мережі. Площа водного дзеркала – 88 га, максимальна глибина 2,5м. Довжина дамб обвалування – 2,3 км; дві гідротехнічні споруди – водоспуски. 

Костянтинівська сільська рада. Ставок, що розташований біля села Янівка на території Костянтинівської і частково Тутовицької сільських рад. Площа водного дзеркала – 67,6 га. 

На території міської ради розташований ставок на землях НДС. Площа водного дзеркала 3-х ставків – 13 га. 

На території міської ради розташоване озеро Селянське. Площа водного дзеркала 5,2 га, загального користування. Знаходиться в заплаві р. Случ, під час повені може затоплюватися. 

Озеро „Квадратне” розташоване біля м. Сарни і має площу водного дзеркала – 2,58 га.  


Озеро „Солдатське” розташоване біля м. Сарни і має площу водного дзеркала – 0,6 га. Під час повені затоплюється. 


Вирівська сільська рада. Поблизу с. Федорівна розміщений ставок „БАМ”. Площа водного дзеркала 60,4 га. Ставок було побудовано для забезпечення осушувально – зволожувального режиму о.с. „Федорівської”. 


Ставок „Садок” поблизу с. Федорівна Ставок біля села Вири було побудовано в 2005 році для пониження рівнів води в кар’єрі. 

Любиковицька сільська рада. Ставок „Крем`янець” розташований за 3 км від с. Белятичі. Площа водного дзеркала 12,7 га, загального користування. Можна використовувати для риборозведення, відпочинку. На території сільської ради знаходиться 3 озера. Озеро, що розташоване біля с. Любиковичі має площу водного дзеркала 10,3 га. 

Царські озера розміщені біля с. Любиковичі. Площа водного дзеркала – 8,6 га.  

Озеро „Скляне” розташоване біля с. Білятичі. Площа водного дзеркала 14,7 га, загального користування. Озеро знаходиться в заплаві річки Горинь. Під час повеней може затоплюватись.

Стрільська сільська рада. Ставок розміщений біля с. Маслопуща. 

Тинненська сільська рада. Ставок „Валки” розташований за 4 км від с. Тинне в лісовому масиві. Площа водного дзеркала – 1,2 га (обвідний канал) на о.с. Гало, 

Озеро „Кутинське” – розташоване біля с. Тинне. Площа водного дзеркала 2 га, загального користування. Під час повені озеро затоплюється.

Немовицька сільська рада. Став „Гребний канал” розташований біля м. Сарни і має площу водного дзеркала – 7,87 га. 

Озеро „Стояла” розташоване біля м. Сарни і має площу водного дзеркала 5,1 га. 
 
Степанська сільська рада. Ставок розташований біля с. Грушівка. Цей ставок утворився в результаті насипу дамби через р. Зульня і називається русловий ставок. Він має площу 9,0 га, 

Ставок розташований біля смт. Степань і має площу водного дзеркала – 6,8 га. Став замулений, можна скинути воду, а набрати проблематично. 

Ставок біля с. Труди – заріс очеретом. Площа водного дзеркала була 5,4га.

Кузьмівська сільська рада. Ставок розташований біля с. Яблунька і має площу водного дзеркала – 20,7 га, 

Став розташований біля с. Волоша. Став утворився в результаті насипу дамби через р. Зульня. Площа водного дзеркала – 20 га, 

Селищенська сільська рада. Став розташований біля с. Селище в лісовому масиві. Площа водного дзеркала – 102,43 га. 

Великовербчанська сільська рада. Став розташований біля с. Велике Вербче. Цей ставок утворився в результаті насипу дамби через р. Мельниця. Він має площу водного дзеркала 34,4 га,

Зносицька сільська рада. Озеро „Чорне” розташоване біля с. Зносичі. Площа водного дзеркала – 1,2 га, загального користування. 

Кричильська сільська рада. Озера „Синє”, „Калиновець”, „Борове” розташовані в заплаві р. Горинь. Під час повені озера затоплюються. 

Люхчанська сільська рада. Озеро „Вири” розташоване за 3 км від с. Люхча на території польдерах о.с. „Обірки” і має площу водного дзеркала 6,5 га., . Глибина озера до 6,0 м і скинути воду з озера немає можливості. Озера „Попове”, „Баюра”, „Переріз” розташовані в заплаві р. Случ. Під час повені озера затоплюються. 

Озеро „Чорне болото” біля с. Люхча пересихає, 

Озеро „Холодне” розташоване біля с. Люхча. Площа водного дзеркала – 1,1 га. 

Карасинська сільська рада. Озеро „Карасинське” відноситься до природно – заповідної мережі. Озеро висохло і заросло очеретом.

Озеро „Соміно” відноситься до природно – заповідної мережі. Площа водного дзеркала 58,0 га., глибина – 13м, 

Озеро „Озерце” або „Динамо” розташоване в лісовому масиві Руднянського лісництва за 3 км від с. Карасин. Площа водного дзеркала – 12,5 га. 

На території сільської ради в лісовому масиві Клесівського держлісгоспу знаходиться озеро „Залив”.  Загальна площа – 1200га, спеціального призначення. 

Тутовицька сільська рада. 4 озера і 2 старухи Горині розташовані в заплаві р. Горинь. Під час повені вони затоплюються. 

Озеро „Очерет” розташоване біля с. Тутовичі. Площа водного дзеркала – 2,6 га. 

Кар’єр, що розташований біля с. Висове, площа водного дзеркала – 2,7га, 

Карпилівська сільська рада. Озера „Вир”, „Пратва”, „Струга” знаходяться в заплаві р. Случ.  Під час повені озера затоплюються. 

Коростська сільська рада. Озера „Галисте”, „Лодище” знаходяться в заплаві р. Горинь.  Під час повені озера затоплюються. 

Клесівська селищна рада. Кар’єр  „Скалистий” Площа водного дзеркала – 2,69 га, глибина – 30м., розтаташований в межах смт. Клесів. 

Кар’єр „Цегельний” – добували глину. Глибина кар’єру – 60м, розтаташований в межах смт. Клесів. 

Кар’єр „Коплище” або „Голубе”. Розташований в лісовому масиві Клесівського держлісгоспу. Площа водного дзеркала – 5,0 га, глибина – 60м. 

Кар’єр  „Веселовський”, розташований на колишній території „Технобуду”. Площа водного дзеркала – 2,0 га. 

Кар’єр  „В. Леніна”, розташований на території селища. Площа водного дзеркала – 1,0 га, 

Кар’єр розташований в с. Пугач. Глибина кар’єру – 20м, площа водного дзеркала – 2,0 га, 

Пожежні водойми Клесівського лісгоспу. Площа водного дзеркала – 15,0 га. 

Ремчицька сільська рада. Кар’єр в с. Тріскіно. Площа водного дзеркала – 2,7 га.

Озеро Тухове.  Ширина 280 м, длина 420 метров

Ріка Горинь. Тече вона з південного-заходу на північний схід і впадає в р. Прип'ять із правого берега на 412 км від її устя, в 14 км нижче м. Давид-Городок. . Ширина річки до устя річкиПолква 3-10 м, нижче — 25-60 м, найбільша −19.0 м (верхня окраїна с. Ворона), найменша — 0,5 м (с. Мала Горянка). Глибини розподіляються нерівномірно; на плесах порядку 1,4-2,5 м, місцями до 5,0-11,0 м, на перекатах зменшуються до 0,3-1,0 м. Швидкості течії на плесах незначні (0,1-0,3 м/с), на перекатах зростають до 0,5-1,3 м/с. Русло незначно заростає очеретом, осокою й водоростями, головним чином біля берегів, смугою в 3-5 м; у нижній течії засмічене затонулими колодами, корчами та деревами, які упали з берегів. Дно здебільшого піщане, на перекатах іноді покрите галькою, на плесах замулено; у верхів'ї на окремих ділянках кам'янисте. Береги висотою від 1 до 6 м, переважно круті або обривисті, на звивистих місцях чергуються з пологими й дуже пологими, у верхів'ї вони часто торф'янисті, задерновані, рідше скелясті або суглинні, на інших відрізках піщані або піщано-глинисті, підмиваються водою й, руйнуючись обвалюються в ріку разом зі чагарниками, які ростуть на них й окремими деревами. У багатьох місцях вони зливаються зі схилами долини. Підйом рівня навесні найчастіше починається в березні, рідше — в лютому, відбувається інтенсивно (до 0,5-1,0 м/добу) і в середині або другій половині березня наступає найвищий рівень висотою при звичайному повноводді 0,8-4,6 м, при винятково високому — 1,2-5,8 м. Як правило, повноводдя проходить одним піком і дуже рідко двома. Спад відбувається повільно, протягом одного-двох місяців і звичайно наприкінці травня — червні встановлюється межень. Річка скресає у верхів'ї наприкінці лютого — початку березня, у середній й нижній течії на 1-2 тижні пізніше 

Ріка Случ. Шир. річища від 5 - 20 м (верхів'я) до 60 м i більше у пониззі, глуб. до 1,5 - 1,7 м. Похил річки 0,4 м/км. Живлення мішане, з переважанням снігового (на весну припадає понад 60 % річного стоку). Замерзає у грудні, скресає у березні.