Вітаю Вас, Гость


За оцінками рибалок-спортсменів успіх лову зале­жить від прикормки на 50-80%. Під час змагань, в се­редньому, спортсмен викори­стовує біля 5 кг сухої ваги прикормки. Склад спортивної прикормки дуже складний і в різних варіантах нараховує біля 20-40 компонентів. На (поза змаганнями) спортсме­ни використовують простіші прикормки, що складаються з меншої кількості компонентів. Пов'язано це з тим, що деякі компоненти вельми дорогі, а приріст улову вони дають не­значний. На змаганнях цей приріст важливий, а на люби­тельській риболовлі ним можна нехтувати. Також на «любительській» рибаловлі практично немає конкурентів, тому використати повноцінну спортивну прикормку недо­речно. У кожного спортсмена є свої «секретні» компонен­ти, суміші і методи приготу­вання і використання прикор­мки і, зрозуміло, вони не при­водяться тут. І все ж тут при­водяться основні принципи приготування і використання прикормки, дається перелік большості компонентів і їх призначення. Для «люби­тельської» риболовлі цього більш ніж достатньо, а якщо Ви вирішите зайнятися спортом, то згодом самі роз­робите свої суміші і у Вас з'яв­ляться свої «секретні» компо­ненти.

Тепер перейдемо безпо­середньо до опису принципів використання і приготування прикормки. Прикормка скла­дається з наступних частин, кожна з яких має своє при­значення:

• основа - призначена для доставки до місця лову інших компонентів.

• ароматика - для залу­чення риби до місця лову за допомогою запаху.

• кормова частина - для зупинки і утримання риби, що підійшла на місці лову.

• зв'язуюче - збільшує час розмивання прикормки при течії.

• розрихлювачі - дають прикомці розпадатися на

дрібні частки для збільшення ефекту інших частин.

• барвники - додають прикормці привабливий для риби колір.

• смакові добавки - для придання прикормці приваб­ливого для риби смаку.

• обтяжувачі - прикормка швидше і точніше опус­кається на дно в місці лову.

• збудники апетиту -зрозуміло з назви.

• компоненти, що ство­рюють каламутність - залуча­ють рибу до місця лову за ра­хунок візуального ефекту.

Деякі спортсмени викори­стовують для своїх прикормок фірмові концентрати, що поєднують в собі більшість функцій прикормки (аромати­ка, смак, барвник, збудник апетиту і інш.). Застосування цих прикормок є спірним се­ред спортсменів, оскільки склад фірмових прикормом постійно міняється і не завж­ди можна знайти в магазині потрібний варіант.

Важливим є не тільки те, які компоненти входять в прикормку, але і в якому співвідношенні. Наприклад, додання в прикормку зайвої краплі концентрованої харчо­вої ароматичної есенції може привести до повної відсут­ності клювання на декілька годин. До таких компонентів, які потрібно додавати тільки в суворо певній кількості, крім ароматики відносяться ще і зв'язуючі з розрихлювачами. Пропорції прикормок для різного лову прийдуть до вас з досвідом, а поки я приведу приклади двох прикормок для любительського лову.

Дана прикормка застосо­вується на більшості во­доймищ, де ловлять ляща, в'язь і велику плітку. При збільшенні або зменшенні швидкості течії можна варію­вати кількістю глини, тобто якщо Ваша прикормка роз­мивається дуже швидко, то додайте глини, меленого гер­кулесу або муку. Якщо глиби­на водоймища велика (більше 5 м), то рекомендується до­дати небагато річкового піску. При великій кількості риби можна збільшити об'єм пшоняної каші.

А ця прикормка викорис­товується або на дрібних озе­рах, або в маленьких заводях на ріках. Якщо Ваше водойми­ще має велику швидкість течії, то додайте в цю прикормку муку і мелений геркулес (гли­на не рекомендується). Цу­кор-пісок краще додати у виг­ляді цукрової пудри. Якщо до­дається не ванілін (який в чис­тому вигляді зустрічається рідко), а ванільний цукор, то додавати звичай­ний цукор не треба.

 

ЗАГАЛЬНІ ПОРАДИ ПРИ ПРИГОТУВАННІ ПРИКОРМОК

Всі компоненти, крім пшоняної, рисової каш і гороху, повинні бути ре­тельно перемелені або навіть просіяні.

Всі ком­поненти прикормки по­винні доставлятися до місця лову в окремих па­кетах. Насіння соняшни­ка, конопель, льону і гарбуза, а також горіхи потрібно смажити перед перемелюванням. Не перепаліть їх, так як вони будуть пахнути аб­солютно по-іншому. На­сіння соняшника і гарбу­за, а також горіхи підсмажте, як для їжі. Для перемелювання ви­користайте міксер або м'ясорубку з дрібною сіткою. Молоти насіння на ручній м'ясо­ рубці досить складно (занят­тя замість бодібілдінгу), на 1кг насіння йде приблизно 40 хвилин.

Для приготування при­кормки на водоймищі Вам знадобитися відро або таз, місткістю біля 5-10 літрів. За­сипте в нього панірувальні су­харі і висівки. Долийте води так, щоб Прикормка вийшла вологою, і ретельно пе­ремісіть. Потім додайте інші компоненти, крім глини і каші. Прикормка повинна злегка злипатися в грудку при стис­ненні. При необхідності до­дайте води. Після цього дода­вайте кашу і глину.

Есенції потрібно розвести у воді (приблизно 1-2 склян­ки) і додавати її за допомогою пирскавки.

Якщо Ви маєте намір ло­вити протягом всього дня, то розділіть прикормку на 2 час­тини і, для початку, розведіть першу частину, а після обіду другу частину. Таким чином, Ваша прикормка виявиться свіжою у другій половині дня.

Ні в якому разі не зали­шайте розведену прикормку до наступної риболовлі (навіть якщо поїдете на на­ступний день). Прикормка має властивість дуже швидко закисати і Ви зіпсуєте собі риболовлі.

Майте на увазі, що опа­риш, доданий в прикормку, має звичку виповзати з відра. Стежте за цим.

Додавати в прикормку опариша і мотиля можна в нео­бмежених кількостях. Від цьо­го буде тільки краще.

ГРЕЧАНІ КОЛОБКИ.

Готовлять їх з відходів гречаної муки, необтертої крупи. В муку примішують не­багато розмеленого жмиха, а потім замішують густе тісто, добре розминаючи його. Із тіста роблять дрібні шарики і опускають 5 хв в кип'ячену воду. Коли шарики спливуть, їх вий­мають і сушать. На гречані шарики добре ловлять карась, короп, сазан та інші.

МАМАЛИҐА

Для приготування мама­лиґи потрібна кукурудзяна мука, цукор і вода. В алюміньову каструлю вливається ста­кан води і ложка цукру. Вогонь під каструлю зменшують до слабкого. Кукурудзяна мука всипається потроху, і щоб мука вбирала воду. Після того мамалиґа вимішується до одержання однорідної м’якої маси. Якщо каша вийшла дуже густою - добавки трохи кип'ятка і знову вимісити.

ЗЕРНА ПШЕНИЦІ 1 ЖИТА

Зерна пшениці і жита з початку замочують близько доби в дощовій або річній воді і варять на слабкому вогні 2-3 години, закривши кришку , добавивши небагато солі і сахару.

Покуштувавши, щоб зер­но вже розкущувалось, в кас­трулю добавляють 2-3 ложки розмільчаного соняшниково­го жмиху і варять ще хвилин двадцять.

Після цього каструлю щільно вкривають і дають зер­нам упріти.

Простіше приготувати зерна, засипавши їх з вечора на четверту частину об’єму в термос і заливши кип’ятком. До ранку буде готова чудова насадка. Зберігають зерна в банці, і щоб вони не прокис­ли, їх заливають рослинним маслом. Насаджують на гачок по декілька зерен.

ТІСТО

Тісто замішують із житньої і пшеничної муки звичайного розмолу на воді або молоці. При цьому добре добавити в нього сирий яєчний жовток і суду і вимішують руками. Можна добавити декілька ка­пель аромитазатора, соняш­никового масла. На цю на­живку добре клюють карась та короп.

ЯК ЛОВИТИ НА КОМБІКОРМ.

В багатьох окультурених озерах рибу підкормлюють комбікормом. Риба привикає до цього корму і на нього і ло­виться. Деякі рибалки для на­садки комбікорма на гачок використовують тонко нарізані резиночки із медицинської пипетки. Більше доступне приспособлення використа­не для кріплення комбікорму чи макухи, завжди є у вашому домі. Розмотуєте звичайну чорну нитку на декілька тон­ких волокон і обмотуйте ними 3-4 гранули комбікорму. На рибалці чи вдома робите за­пас боєприпасів і складаєте в непромокаючу коробку. Насаджуєте комбікорм, пропустив­ши крючок під обмотку.

ОВЕС (ВІВСЯНКа).

Зерна овесу готують на­ступним способом:

Поміщають на 2-3 години в воду, промивають в друшлаку, кладуть в посуду, яка щільно закривається, залива­ють водою і ставлять на слаб­кий вогонь або в духовку.

Як тільки зерна розпа­ряться і ось-ось почнуть лопа­тись , процес потрібно закін­чувати - не можна давати зер­нам розваритись, інакше вони не будуть держатись на гачку.

Можна розпарювати овес і в друшлаку, державши його над кип’ячою водою. Звільня­ють зерна овесу від лушпай­ок вже на риболовлі і надіва­ють по декілька зерен, закри­ваючи жало. Можна ловити і на свіжий , добре наливший­ся овес, не розпарюючи його.